Meню

Гурток судномоделювання

Судномоделювання деякі вважають марною тратою часу, заняттям для тих, кому більше немає чим займатися. Як правило, так міркують люди, які просто ні разу не пробували зібрати свій корабель. Проте навряд чи знайдеться людина, яка не пораділа б подарованій моделі бригантини або фрегата. Велика кількість майстерно виготовлених деталей, гармонійність, краса форм надутих вітром вітрил роблять судномоделювання популярним серед різних людей – від простих любителів до власників найбагатших колекцій.  

Судномоделювання має давню історію. Ще 4000 років до нашої ери наші пращури виготовляли із золота і срібла моделі суден. Знайдені в верхів’ях річки Ур експонати показують, що старовинні моделі були не гірші сьогоднішніх аналогів. Звичайно, вони значно поступаються сучасним з точки зору технічного виконання, адже в той час ще не були розвинені ні морехідні шляхи, ні самі кораблі. Перші вітрильники з’явилися тільки на початку 15 століття, а перші моделі – лише на початку 17 століття. Першою людиною, яка почала виготовляти моделі, і з чиєї руки почалося судномоделювання, був Фінеас Петті, комісар корабельних доків в Чатемі (Лондон). Він заснував контору, яка займалася виготовленням моделей майбутніх суден. Корабельних справ майстри готували креслення, потім по них виготовляли мініатюрну копію майбутнього судна. Саме таким чином у майстрів була можливість побачити похибки і недоліки. Через пару сотень років судномоделювання майбутніх кораблів замінило комп’ютерне судномоделювання. А з дерева стали робити моделі тільки тих кораблів, які вже бачили світ. 

Багато хто прийшов у судномоделювання досить дивним чином. Виявляється, деякі храми Західної Європи виготовлялися з використанням креслень моделей суден. Вид звичайного католицького храму являє собою перевернуте судно. Не менш цікавими виявилися назви внутрішніх частин храму. Так поздовжні балки, які тягнуться вздовж храму і утворюють зведення, називаються неф, що в перекладі означає – судно. Всім відоме кадило – посудина для спалювання ладану виготовляють у формі тури і називають по-італійськи naveta, а по-німецьки wehrauchschiffichen – кораблик для ладану. Таким чином, судномоделювання проникало у багато областей культури і приваблювало архітекторів, скульпторів і художників.  

Сьогодні, щоб виготовити унікальну модель корабля, моделісти звертаються до художніх творів: картин художників-мариністів, описів технічних особливостей суден у книгах різних авторів і так далі. Тому судномоделювання це не просто хобі, а повноцінний вид мистецтва, важливий не тільки з культурологічної точки зору, але й історичною. 

Старокостянтинів  © 2018.